Микола Подрезан побував в 26 країнах, щоб надихнути своїм прикладом інших людей, пише “Сегодня”

Фото: “Сегодня”

У центрі Києва, на перехресті Володимирської та Богдана Хмельницького – багатолюдно. Тут зібралися журналісти та друзі Миколи Подрезана – мандрівника, який реалізував свій проект “Планета Земля. Погляд з інвалідного візка”. Киянин протягом семи років відвідав 26 країн, щоб на своєму прикладі довести: інвалідна коляска – це не вирок.

Біля Аптеки №1, навпроти Оперного театру, мандрівник згадує, як взяв старт у цьому ж місці, в далекому 2011 році. З тих пір по маршруту естафети Олімпійського вогню 2004 року побував в 34 містах. Весь цей час над його коляскою майорів український прапор. Зараз на ньому – безліч підписів з побажаннями.

Перераховуючи етапи свого великого олімпійського подорожі, окремо згадує Афіни, місто Стародавньої Олімпії.

“Там було дуже хвилююче. Наші українки з діаспори домовилися, і для мене відкрили Marathon Gate, тобто, куди приходив факел з палаючим вогнем – останнє коло по стадіону, і куди прийшла остання золота медаль. Я виїхав – і у мене мурашки по шкірі, з темряви на стадіон під сонцем; там порожні трибуни, але мені здавалося, що там гуркіт. Я проїхав 400 метрів по біговій доріжці, по якій проносили факел, від якого потім запалили Олімпійський вогонь”, – згадує Микола.

4 травня мандрівник повернувся з Мельбурна і Сіднея (Австралія). Таким чином, Микола Подрезан в рамках свого проекту побував на шести континентах.

“Залишилося лише спуститися вниз (на Хрещатик – ред.), вклонитися нашому прапору, першого, який підняли над Києвом”, – говорить киянин.

Незвичайна історія сталася з Миколою Подрезаном в Єгипті. Там посол України напередодні візиту мандрівника направляв до Міністерства закордонних справ країни запити про дозвіл на відвідування пірамід, але відповіді не отримав. Справа в тому, що Гіза – це “місто мертвих”, і там заборонені будь-які прапори і символіка. У підсумку делегація вирішила їхати як є, з надією розібратися на місці.

“Коли нас вивантажували з мікроавтобуса біля пірамід – підходить чоловік, така “шафа”. Спека, а він одягнений в чорний костюм, краватка, білу сорочку, окуляри. Каже: Міністерство безпеки Єгипту, я в вашому розпорядженні. І вперше іноземний прапор їхав від піраміди Хеопса до Сфінкса!”, – згадує мандрівник.

В рамках проекту “Планета Земля. Погляд з інвалідного візка” мандрівник поставив особливу мету: полегшити і прискорити адаптацію об’єктів культури і спорту, пам’ятників архітектури та історії України, оскільки зараз вони недостатньо доступні для відвідування людьми з інвалідністю на візках. По дорозі збирав приклади адаптації туристичних об’єктів для людей з інвалідністю та привіз до Києва архів фотографій.

“Раніше нікому це не було потрібно. Але зараз з’явилися молоді хлопці на візках, які говорять – я хочу жити повноцінно. І я серед них, я такий же молодий, взагалі-то. Тому я сподіваюся, що мій досвід їм допоможе”, – посміхається мандрівник.

Найгіршою перешкодою на шляху Микола Подрезан називає бордюри.

“У Києві буває так: з одного боку є з’їзд, а з іншого – немає”, – каже чоловік, проїжджаючи перехрестя Богдана Хмельницького і Пушкінської.

Наземного переходу тут немає, тому доводиться їхати через проїжджу частину, об’їжджаючи огорожі вздовж тротуару.

Микола Подрезан зізнається: кожен з 34 етапів його подорожі далеко не завжди був простим. І зараз, по дорозі на Майдан, фінальної крапки шляху, відчуває себе переможцем.

“Для мене кожен Етап був хвилюючим. Але і зараз буде особливий: я приїду на Майдан, як на той Олімпійський стадіон, – каже киянин і бажає всім не шкодувати коштів на поїздки в інші країни: – Як казав Марк Твен, в кінці життя людина буде шкодувати про дві речі: що мало любила і мало подорожувала”.

На досягнутому мандрівник зупинятися не має наміру.

“У мене є ще один проект “Вся Європа”, залишилося тільки п’ять країн: Андорра, Ірландія, Ісландія, Мальта і Албанія – у всіх інших я вже був. І мій третій проект – “Слідами Бітлз”. Я дізнаюся, де вони виступали і в яких готелях жили. Залишаються країни, в яких були “Бітлз”, але не був я – це Філіппіни, Гонконг”, – ділиться планами Микола Подрезан.

Людмила Князьська-Ханова