У листопаді 2019 року 20 активних та мотивованих жінок з інвалідністю зі всієї України пройшли навчання в школі політичної участі “Лідерка” та сім найкращих отримали стипендію на проходження стажування в центральних органах влади. Стажування проходило в лютому та березні.

У серії матеріалів ми розкажемо про те, як це – працювати в органах влади, коли в тебе інвалідність, що таке недоступність по-київськи та що державі необхідно було б знати про міжнародні зобов’язання у сфері дотримання прав людини.

Перший матеріал – колонка Тетяни Герасимової, яку запросила на стажування Центральна виборча комісія.

Тетяна приїхала з міста Кам’янське Дніпропетровської області, за освітою – фінансист, але останні два роки професійно тестує програмне забезпечення. Жінка пересувається на візку. Захоплюється марафонами на візках. Є членкинею всеукраїнської асоціації інвалідів-спинальників України та їхнім представником у місті Кам’янське, займається дослідженням архітектурної доступності свого міста. Впроваджує у своє життя принципи Zero Waste та просуває ідеологію розумного споживання.

Далі її враження від стажування в ЦВК та роботи в Києві загалом.

Крізь терени в ЦВК: як дівчина на візку стажувалась у держоргані. тетяна герасимова, цвк, стажування, школа політичної участі лідерка, інвалідність

Заповнити анкету до школи політичної участі “Лідерка”, не дочитавши її до кінця…

За три дні здобути знання, які не дають у навчальних закладах.

Перевернути свій світогляд.

Прочитати Конвенцію про права людей з інвалідністю (про яку раніше ти ніби щось чула).

На одному диханні написати есе на тему правопорушень.

Залишити комфортне та устатковане життя невеликого міста й переїхати до столиці, де бар’єрів більше, ніж можливостей.

Бачу ціль – не бачу перепон. А ціллю стало стажування в Центральний виборчій комісії.

Можливість попрацювати в органах державної влади одночасно приваблювала і лякала. Коли я дізналася, що проходитиму стажування саме в ЦВК, та ще й в управлінні інформатизації, трохи заспокоїлася. Про виборчі права ми багато дізналися під час школи, а з управлінням інформатизації не мало виникнути проблем: останні два роки я працюю над тестуванням програмного забезпечення.

У перший день стажування я ознайомлювалася з інформаційним наповненням та структурою даних офіційного вебсайту Центральної виборчої комісії. Також мій куратор показав мені версію офіційного сайту для людей з порушенням зору та запропонував ознайомитись і внести свої пропозиції щодо покращення, якщо вони будуть. Оскільки я раніше не стикалась із потребами людей з порушенням зору, то звернулася по допомогу до команди “Fight For Right”. Завдяки їм я дізналася про технологічні стандарти W3C (Консорціум Всесвітнього павутиння). Протягом наступних двох днів я занурилась у вивчення цих стандартів, а також ДСТУ та постанови Кабінету Міністрів “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування офіційних вебсайтів органів виконавчої влади” від 12 червня 2019 року.

Насправді це була нова та корисна для мене інформація. Щоб зрозуміти, що потрібно користувачу, довелося буквально стати на його місце. Так, я встановила собі програму екранного доступу та досліджувала її специфіку.

Виявилося, що складність у тому, що все дуже просто. Програма машинного зчитування, якою користуються незрячі люди, повністю роботизована та сприймає тільки чіткі команди. Посилання має зазначатись як посилання, заголовок – як заголовок, а кнопки, поля та графічні об’єкти повинні мати альтернативний текст (опис), який програма озвучує людині, і та має можливість орієнтуватися вебсторінкою.

Виявилося, що сайт ЦВК далекий від ідеалу. Але заради справедливості маю сказати, що ідеального сайту владних структур я так і не знайшла. Усі зауваження та пропозиції були озвучені програмісту. Приємністю стало те, що до мене дослухалися та одразу почалися зміни.

Цікаво, що у відділі супроводу програмного забезпечення управління інформатизації всі дуже відкрито та з цікавістю сприймали рекомендації та відсилання до стандартів доступності вебконтенту.

Я побачила, що працівникам не вистачає інформації. Проблема в тому, що існує велика прірва між розробниками і користувачами сайту. Я б ініціювала робочі інформативні тренінги, де спеціалісти з доступності вебконтенту, програмісти владних структур та люди, що мають порушення зору, могли б обмінятися досвідом та мали б можливість почути одне одного.

Насправді побачити зсередини систему управління інформатизації – безцінний досвід. Зрозуміти, як працюють владні структури, заглибитись у принципи контролю та доступу до інформації. Ніколи раніше не могла подумати, що зітнуся з Виборчим кодексом та почну розбиратись у виборчих системах. Громадяни та громадянки нашої країни дуже мало знають про свої права, а про виборчі права – тим більше. Адже Виборчий кодекс – це не тільки нормативний документ, яким керуються органи Центральної виборчої комісії, це також інструкція щодо прав кожного громадянина, якою ми маємо керуватися щоразу, роблячи свій вибір.

Стажування для мене було не тільки роботою в ЦВК. Це також і щоденна робота над собою. Це постійне пристосування до нових умов. Я намагалася розподілити свій час із максимальною користю. Після робочого дня їздила гуляти Києвом, зустрічалася з друзями та намагалась освоїти громадський транспорт. Із цим, до речі, все вийшло без пригод: освоїла пересування метрополітеном, низькопідлоговими тролейбусами та автобусами. І все в нас із Києвом вийшло, незважаючи на бар’єри. Тепер найскладніше – це повернутися до життя, яке здавалось устаткованим.

Не знаю, як вийде і куди заведе мене життя, та зі столицею я точно не прощаюсь!

Проєкт “Школа політичної участі для жінок та дівчат з інвалідністю “ЛІДЕРКА” реалізується ГО “Боротьба за права” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) та Міністерства міжнародних справ Канади.

Тетяна Герасимова

«Центр прав людини ZMINA»